Záhřebská 539/15, Прага 2, 120 00 · +420 736 101 609
Корисні матеріали

Медична допомога в Чехії: куди звертатися і як діяти

Поради міжкультурної спеціалістки AMIGA Наталії Занєгіної

Дитина захворіла ввечері. Кілька тижнів болить спина. Потрібен спеціаліст, але незрозуміло, чи потрібне направлення від практичного лікаря. Лікар призначив фізіотерапію — куди тепер телефонувати? Родича виписують із лікарні додому, але він поки що не може про себе подбати самостійно.

У Чехії в кожній із цих ситуацій діють свої правила. І однією з найбільших складнощів для людини, яка нещодавно живе в країні, є зрозуміти не лише до якого лікаря звертатися, а й на якому рівні системи охорони здоров’я шукати допомогу.

Як працює медична допомога в Чехії і що робити в найпоширеніших ситуаціях? На найчастіші запитання відповідає міжкультурна спеціалістка AMIGA Наталія Занєгіна.

Усміхнена лікарка зі стетоскопом, на задньому плані двоє лікарів

Практичний лікар, pohotovost, urgentní příjem чи 155?

Спершу потрібно визначити, наскільки ситуація термінова. Саме від цього залежить, куди звертатися.

Практичний лікар (praktický lékař) — ваш основний лікар, з якого починається розв’язання більшості звичайних і тривалих проблем зі здоров’ям. Температура, кашель, біль у горлі, тривалі болі, слабкість, високий тиск, спостереження за хронічними хворобами, рецепти, лабораторні обстеження чи профілактичні огляди — з усім цим слід передусім звертатися до практичного лікаря. За потреби він направить вас до іншого спеціаліста.

Pohotovost (черговий пункт медичної допомоги) призначений для гострих проблем зі здоров’ям, з якими не варто чекати на візит до звичайного лікаря, зокрема ввечері, вночі, у вихідні чи святкові дні.

Urgentní příjem (відділення невідкладної допомоги) призначений передусім для серйозних раптових станів і тяжких травм. Пацієнтів тут приймають не в порядку надходження, а відповідно до тяжкості їхнього стану.

Спрощено кажучи, urgentní příjem призначений насамперед людям, стан яких може серйозно загрожувати життю чи здоров’ю, тоді як pohotovost слугує тим, кому потрібна швидка медична допомога, але безпосередньої загрози життю немає.

До urgentní příjem належать, наприклад, пацієнти з підозрою на інфаркт чи інсульт, із серйозними травмами, сильною кровотечею чи іншими тяжкими гострими станами. Медики тут можуть провести потрібні обстеження і негайно розпочати лікування.

До pohotovost можна звернутися, наприклад, із сильним кашлем, високою температурою чи гострим болем, якщо неможливо кілька днів чекати на візит до свого лікаря. Лікар огляне пацієнта, оцінить, чи не йдеться про серйозніше захворювання, наприклад запалення легень чи гострий синусит, і порекомендує відповідне лікування або подальші дії.

Проте конкретна організація допомоги в різних лікарнях відрізняється. Наприклад, у лікарні в Млада-Болеславі pohotovost і urgentní příjem розташовані у двох окремих приміщеннях, хоч і на одному поверсі. В Університетській лікарні Мотол ці служби організаційно поєднані в межах одного відділення.

155 — номер швидкої медичної допомоги. Оператор поставить уточнювальні запитання і залежно від описаної ситуації порадить, чи можете ви самі поїхати до pohotovost або urgentní příjem, чи надішле швидку, якщо самостійне транспортування може бути небезпечним.

Телефонуйте за номером 155 за загрози життю або за раптового тяжкого стану здоров’я — наприклад, у разі втрати свідомості, серйозних проблем із диханням, ознак інсульту, сильного болю в грудях, тяжкої травми чи масивної кровотечі.

Як потрапити до спеціаліста і чи завжди потрібне направлення?

Одне з поширених запитань — чи можна самостійно записатися до вузького спеціаліста.

У Чехії немає універсального правила, що спеціаліст не прийме без направлення. Тому найкраще вже під час запису просто запитати:

„Potřebuji doporučení nebo žádanku?“ — Мені потрібне направлення?

Важливо також знати, що існують різні типи направлень і талонів. Наприклад, направлення типу K слугує для консультаційного обстеження або передачі пацієнта до спеціалізованої допомоги, типу Z — для діагностичних досліджень, наприклад рентгену, УЗД чи магнітно-резонансної томографії, а талон FT — для фізіотерапії. Для різних типів направлень і талонів діють різні правила й терміни.

Особливо важливо не зволікати, якщо ви отримали талон FT на фізіотерапію. Протягом 14 днів від його виписки його потрібно пред’явити надавачу фізіотерапії. Саме лікування має розпочатися протягом 40 днів від виписки талона, а призначений курс має бути завершений протягом п’яти місяців.

Як знайти лікаря, який справді приймає нових пацієнтів?

Знайти прізвище лікаря в інтернеті недостатньо. Те, що він є в переліку, ще не означає, що він приймає нових пацієнтів.

Пошук найкраще почати на сайті своєї медичної страхової компанії (zdravotní pojišťovna). Там можна шукати договірних надавачів послуг (smluvní poskytovatelé), тобто медичні заклади й лікарів, які мають договір з вашою страховою компанією.

Не обмежуйтеся одним варіантом. Складіть список кількох лікарів і послідовно телефонуйте чи пишіть їм.

Корисна фраза:

„Dobrý den, přijímáte nové pacienty?“ — Добрий день, ви приймаєте нових пацієнтів?

Якщо вам довго не вдається знайти лікаря, зверніться до своєї страхової компанії. Вона може допомогти з пошуком доступного договірного надавача медичних послуг.

Медсестра з документами в залі очікування, на задньому плані мама з дитиною

У мене є медичне страхування. Чи означає це, що платити не доведеться?

Не завжди. Медичне страхування автоматично не означає, що будь-яка послуга в будь-якому медичному закладі буде безкоштовною.

Перед обстеженням чи процедурою добре з’ясувати три речі:

  • „Máte smlouvu s mojí zdravotní pojišťovnou?“ — Чи є у вас договір з моєю страховою компанією?
  • „Je toto vyšetření hrazené ze zdravotního pojištění?“ — Чи оплачується це обстеження медичним страхуванням?
  • „Existuje varianta hrazená pojišťovnou?“ — Чи є варіант, який оплачує страхова компанія?

Якщо послуга платна, дізнайтеся її вартість до того, як її буде надано.

Після виписки з лікарні лікування ще не закінчується

Важливо усвідомлювати, що випискою з лікарні лікування не закінчується. Ще до повернення додому пацієнт і його близькі повинні знати, що відбуватиметься вже в перший день після виписки.

Потрібно отримати виписку (propouštěcí zpráva), з’ясувати, які ліки пацієнт має й надалі приймати, які скасувати чи змінити, а також коли і куди прийти на контроль.

Важливо також заздалегідь дізнатися, чи знадобляться реабілітація, домашня медична допомога, медичні засоби чи подальше стаціонарне лікування.

Якщо стан пацієнта вже стабілізувався, але він усе ще потребує лікування чи інтенсивної реабілітації, може бути доречною подальша стаціонарна допомога (následná lůžková péče).

Якщо людина повертається додому, їй може знадобитися поєднання медичної та соціальної допомоги.

Домашня допомога: коли медики приходять до пацієнта додому

Якщо пацієнт не може регулярно відвідувати медичний заклад, деякі медичні процедури можна виконувати безпосередньо в нього вдома.

Домашня медична допомога може включати спостереження за станом здоров’я, вимірювання тиску й рівня цукру в крові, ін’єкції, перев’язки та догляд за післяопераційними чи хронічними ранами, догляд за катетером або стомою, забір крові та сестринську реабілітацію.

Після госпіталізації, допомоги в pohotovost чи візиту до спеціаліста така допомога зазвичай може бути призначена до 14 днів. Її подальше продовження забезпечує практичний лікар, якщо для цього є медичні підстави.

Якщо домашню медичну допомогу призначив лікар і надає її договірний надавач медичних послуг, вона оплачується з медичного страхування.

Медична допомога і соціальний догляд — не одне й те саме

Це розрізнення особливо важливе для літніх, тяжкохворих чи тимчасово несамостійних людей.

Перев’язки, ін’єкції, догляд за катетером чи лікувальна реабілітація належать до сфери медичної допомоги.

Допомога з особистою гігієною, одяганням, приготуванням їжі, покупками, кількагодинна асистенція чи нагляд за людиною з деменцією належать до сфери соціального догляду.

Одній людині при цьому часто потрібні послуги обох систем одночасно.

Що робити, коли літній родич перестає справлятися з повсякденним життям?

Погіршення пам’яті, дезорієнтацію, раптові зміни поведінки чи ситуації, коли людина забуває вимкнути газ, прийняти ліки, перестає справлятися з грошима чи звичними щоденними справами, не слід автоматично пояснювати віком і вважати нормою.

Перший крок — візит до практичного лікаря. Він може направити пацієнта до невролога, психіатра чи геронтопсихіатра для подальшого обстеження.

Проте важливо знати, що будинок для літніх людей (domov pro seniory) і будинок зі спеціальним режимом (domov se zvláštním režimem, DZR) належать до системи соціальних, а не медичних послуг.

Будинок зі спеціальним режимом буває доречним варіантом, наприклад, для людей із хворобою Альцгеймера чи іншими видами деменції, яким потрібні особливий режим і регулярна підтримка.

Існують також послуги, що надаються в домашніх умовах, наприклад соціальна допомога вдома (pečovatelská služba), особиста асистенція (osobní asistence) чи послуги тимчасового відпочинку для доглядальників (odlehčovací služby).

Якщо людина тривалий час не справляється з базовими життєвими потребами і регулярно залежить від допомоги іншої особи, варто дізнатися про допомогу по догляду (příspěvek na péči).

Це соціальна виплата, призначена для забезпечення потрібної допомоги. Інформацію про неї можна отримати в Службі зайнятості Чехії (Úřad práce ČR) або в соціального працівника міської управи чи лікарні.

Створіть власну «медичну папку»

Проста звичка може значно полегшити спілкування з лікарями: зберігайте всю важливу медичну інформацію в одному місці.

Зберігайте виписки з лікарень, висновки спеціалістів, результати обстежень та інформацію про перенесені операції.

Окремо запишіть усі ліки, які ви приймаєте: назву, діючу речовину, дозування, частоту прийому та ім’я лікаря, який їх призначив.

Не забудьте вказати алергії та важливі небажані реакції на ліки чи контрастні речовини.

Людині з хронічним захворюванням може бути корисно створити в телефоні окрему папку ZDRAVÍ і підготувати стислий огляд стану здоров’я на одній сторінці.

П’ять запитань, які варто поставити лікарю

Перш ніж вийти з кабінету, переконайтеся, що знаєте відповіді на такі запитання:

  • Який діагноз припускає лікар?
  • Які подальші дії?
  • Як приймати призначені ліки?
  • Коли і куди прийти на контроль?
  • За яких симптомів потрібно звертатися по невідкладну медичну допомогу?

Якщо вам потрібен медичний висновок, можна сказати:

„Mohu dostat lékařskou zprávu?“ — Чи можу я отримати медичний висновок?

А якщо ви не розумієте документ, який вам пропонують підписати:

„Nerozumím tomu, co podepisuji. Prosím, vysvětlete mi to.“ — Я не розумію, що підписую. Будь ласка, поясніть мені це.

Коли важко розібратися в системі

Чеська система охорони здоров’я може здаватися складною, особливо якщо ви ще недостатньо добре говорите чеською чи стикаєтеся з певною ситуацією вперше.

Міжкультурні спеціалісти AMIGA допоможуть зорієнтуватися у можливостях медичної допомоги, зрозуміти лист, направлення чи медичний висновок і підготуватися до спілкування з лікарем чи медичним закладом.

Ви можете знайти нас щовівторка з 9:00 до 13:00 і щочетверга з 10:00 до 14:00 у комунітному центрі AMIGA за адресою Belgická 11, Прага 2.

Попередній запис не потрібен. Просто приходьте!

Фото: Allexxandar, Freepik, gpointstudio – Magnific.com